Робота з батьками
Сучасне життя ставить перед школою багато завдань, які неможливо розв’язати без співробітництва з батьками. Вони головні «замовники» змісту навчально-виховного процесу, тому хочуть бачити своїх дітей самостійними, всебічно розвинутими, з гарним смаком та достатньою ерудицією, цілеспрямованими та здатними приймати рішення, професійно спрямованими, само реалізованими. Завдання кожного класного керівника – націлити свою роботу на виконання «замовлення».
Основа взаємодії батьків та класного керівника
Основа такої взаємодії – це насамперед довіра батьків школі й Вам як класному керівникові.
Вибудовувати довірливі стосунки можна таким чином:
- вивчити за допомогою анкет, тестів, індивідуальних бесід думку батьків щодо організації навчання, виховної діяльності у школі;
- створити систему інформування батьків про життя класу та школи;
- скласти низку взаємозобов’язань між батьками та класним керівником.
Пропонуються запитання, на які слід відповісти на початку навчального року учням класу:
1. Що хочуть знати батьки про ваш клас, школу?
2. Що вони чекають від навчання та виховання дітей саме у вашому класі та вашій школі?
3. Чи задоволені батьки стосунками, які склалися між ними та класним керівником, учителями, адміністрацією?
4. Якою вони хочуть бачити навчально-виховну діяльність у класі та школі?
Батьки повинні стати для класного керівника союзниками та рівнозначними партнерами, повинні мати певну необхідну для них інформацію про все, що відбувається у школі. І школа, і батьки є суб’єктами спільної діяльності, тоді як об’єктом є інформація про клас, школу, дитину.
Схематично це може виглядати так:
Поради для мам
- Любіть своє дитя, але не балуйте , не губіть його.
- Виховуйте вдячність у дитини.
- Якщо немає зворотної любові на вашу самовідданість – вважайте, що діти тільки споживають вашу любов.
- Будьте другом дітей, але не приятелем.
- Будьте поруч із дітьми.
- Будьте доброю.
- Учіть дітей думати не про речі, а про справу.
Поради для тат
- У дітей, які не знають, що їм робити в години дозвілля, уражається і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїм дітям вибирати корисне заняття.
- "Не судіть дитину за знаннями, судіть її за стараннями, моральними якостями, апелюйте не тільки до розуму, а насамперед до серця дитини. Учіть дитину людяності – тоді вона полюбить працю, навчіться бути старанною”.
- "Не можна зводити духовний світ маленької людини до навчання. Якщо ми прагнутимемо до того, щоб усі сили душі дитини були поглинені уроками, її життя стане нестерпним. Вона повинна бути не тільки школярем, а насамперед людиною з багатогранними інтересами, запитами, прагненнями” (В.А. Сухомлинський).
- Піклуйтеся про те, щоб дитяче серце не озлоблювалося, не стало холодним, байдужим, жорстоким унаслідок виховання ременем, потиличником, стусанами. Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур¢я. Ремінь убиває в дитячому серці чутливість.
- Уникайте ставити дитину в становище, коли та змушена оборонятися лінощами.
- Говоріть із дитиною так, щоб не залишалося ніяких сумнівів у тому, що ви керуєтесь турботою, занепокоєнням, а не бажанням відмежуватися від неї чи скривдити, образити.
- Будьте справедливі й чесні зі своїми дітьми.
- Не забувайте поділитися зі своїми дітьми удачами і прикрощами на роботі – і вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
- Навчіть сина чи дочку вважати, що іграшковий автомобіль із поламаним колесом, ведмедик із відірваною лапою страждають від болю так само, як поранене пташеня: це виховує чуйність і доброту.
- Враховуйте основні методи виховання: переконання, вправи, стимулювання.
- Не забувайте підвищувати свою педагогічну майстерність виховання, читайте статті про виховання.
Рекомендації щодо подолання конфлікту
- Якщо реакція дитини помітно відрізняється од тієї, яку можна очікувати в даній ситуації, проаналізуйте: які глибинні проблеми або потреби тривожать дитину?
- Намагайтесь прийняти погляд вихованця, подивитися на суть конфлікту його очима: що він може думати про дану ситуацію?
- Оцініть свою поведінку з погляду своєї дитини: що ви могли зробити такого, чого б ваші діти не зрозуміли?
- Осмисліть ситуацію: можливо, на даний момент ваш вихованець відчуває тиск певних обставин, які могли спровокувати таку реакцію.
- Поміркуйте над тим, як ненав¢язлтво запропонувати обговорення реальних причин конфлікту.
- Продемонструйте дитині, що ви усвідомлюєте її потреби, що виявляєте про неї турботу.
- Виявляйте готовність зосередити свою увагу на інтересах, потребах дитини.
- Покажіть, що ви розумієте, як їй важко, і зробіть усе для того, щоб підтримати її.
- Спробуйте поділитися з дитиною своїми турботами про виникнення конфлікту в спокійній обстановці, уважно вислухайте її.
- Зробіть наголос на тому, що ви хочете усунути проблему і сконцентрувати свою увагу на її вирішенні.
- Недоцільно припускати взаємних звинувачень і роздратувань з приводу того, що сталося раніше в стосунках між дорослими та дітьми.