Школа доброти, людяності, успіху Новоіванівська ЗОШ - Шляхами подвигів наших батьків і дідів
Неділя, 19.11.2017, 22:30
Вітаю Вас Гість | RSS

КЗ "Новоіванівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступе...

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 87
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Шляхами подвигів наших батьків і дідів

      Уклонімось низько до землі тим, хто в серці вічно буде жити! Ми – українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і прадідів у ВВВ. Ми сьогодні шануємо і всіх живих, хто пережив її, кого й досі болять рани, і всіх полеглих, що лежать в Новоіванівській землі чи в землі польській, угорській, німецькій. Рани війни озиваються в серцях всіх людей доброї волі, що живуть на землі. Пам'ять народна жива, подвиг загиблих - не забутий! Ми молоде покоління вважаємо своїм священним обов’язком берегти цю пам'ять і передавати її наступним поколінням. Тільки так ми можемо врятувати світ від нової війни, що може знищити все людство. Насамперед ми дбаємо про живих носіїв пам’яті про ті буремні роки, тих хто повернувся з тієї проклятої війни і живе поруч з нами.
      Колись на фронт з нашого села пішло 250 чоловік, 153 з них назавжди залишились молодими. З 97 фронтовиків на сьогоднішній день залишилось 4. Ми знаємо, за що ми їм вдячні - учні нашої школи кожен рік вітають їх у переддень свята, вони є частими гостями на наших шкільних заходах.
      9 травня – День пам’яті і скорботи. Кожен рік учні та вчителі школи проводять цей день біля пам’ятників воїнам-визволителям та полеглим односельчанам. Покласти квіти до могил, схилити голови в журбі і задумі, згадати всіх, хто віддав свої життя за наше мирне небо – це наш громадянський обов’язок. Разом з нами проводять цей день і жителі села. Свята, присвячені пам’ятним датам, пов’язаними з Великою Вітчизняною війною ми проводим щороку:
- «Ми 41-ий не забудем…»,
- «1943 – рік буремний, рік переломний»,
- «Візьміть у серце цю пам'ять святу…»,
- «Знамено Перемоги» тощо.
     Цей навчальний рік у нас повністю присвячений 65 річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників та 65 – річчю великої Перемоги. В жовтні 2009 року в школі проводився місячник Пам’яті і Слави, в ході якого учні школи провели велику роботу з вивчення цього тяжкого періоду в історії нашого народу:
 
 
- читацькі конференції, присвячені літературі про Велику Вітчизняну війну,
- перегляд і обговорення кінофільмів на військово-патріотичну тематику,
- усні журнали «Збройні сили України сьогодні» ,
- конкурс малюнків «Малюють хлопчики війну»,
- конкурс творів «Ніхто не забутий, ніщо не забуто».
 
     
           Проводилась пошукова робота на тему «Бойові та трудові ордени в моїй сім'ї» - учні 7 класу зібрали матеріал про бойові нагороди Спиці Олексія Іларіоновича, учні 9 класу – про нагороди Логвина Сергія Кириловича. Вже декілька років немає в живих нашого земляка, який в роки війни був нагороджений двома Орденами Слави – Манацков. Ця робота продовжується.
        Підсумком цього місячника став вечір-реквієм для жителів села «Тих днів не змовкне слава…».
        Протягом року тривала участь учнів школи у історико-краєзнавчій патріотичній експедиції «Пам'ять і слава героям війни», в ході якої 5 пошукових груп збирали матеріал з таких напрямків:
• «Дитинство обпалене війною»;
• «Міста-герої України»; 
• «Солдатські вдови… Журавки сиві…»;
• «Їх імена навічно в історії села»;
• «Бойові з’єднання – визволителі нашого краю».
      Пошуковці побували у односельчан 1941 року народження, записали їх спогади про повоєнне голодне тяжке дитинство, про те як склалася їх доля. В нашому селі проживає зараз п’ятеро таких людей: Мороз Григорій Якович, Темченко Галина Михайлівна, Глущенко Ганна Олексіївна, Миненко Євгенія Григорівна, Матвієнко Катерина Андріївна. Це люди, яких ми часто бачимо, які пропрацювали все своє життя в нашому колгоспі. Дехто з них не знає своїх батьків, які загинули так і не побачивши, якими виросли їх діти. Ми були дуже вражені їхніми розповідями, стали більше цінувати своїх батьків, їхню турботу про наш добробут.
    Нещодавно ми здійснили віртуальну подорож по містам-героям України. Досі ми знали, що героями можуть бути тільки люди, але виявилося, що звання героя може носити і ціле місто. Київ, Керч, Одеса, Севастополь пережили такі тяжкі випробування, так запекло боролись за свою свободу, що вони по праву золотими буквами вписані навічно в історію нашої батьківщини. 
 
     
       Сьогодні з великою вдячністю і любов’ю згадуємо солдатських вдів. Паморозь лягла на їхні скроні, роки поорали зморшки на їхніх обличчях, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Зараз в нашому селі залишилось дві солдатські вдови.
    В нашому селі поховано 33 воїна-визволителя. Прізвища тих, хто загинув, визволяючи наше село викарбувані не лише монументі. Одне з їхніх імен вже більше 25 років носить центральна вулиця села. Це вулиця Віктора Шарова. 
     В нашому селі зберігається пам'ять про героїв війни, які не були в нашому краї, але вони відомі на весь світ і завжди були зразком для піонерів і комсомольців нашого села також. На протязі всього свого існування піонерська дружина нашої школи носила ім’я Героя Радянського Союзу, видатного льотчика Олексія Маресьєва. З ним велася переписка, про це пам’ятають наші мами і тата, бабусі і дідусі. Подвиг і мужність цієї неординарної особистості завжди будуть вражати не тільки нас, а й наступні покоління.
    Велика робота проведена з дослідження бойового шляху тих військових з’єднань, які пройшли нашим краєм високо піднявши прапор Перемоги. 
    Хай звершене дідами і прадідами, усіма поколіннями, які пройшли війну наснажує нас на добрі справи в ім'я зміцнення української держави! Юність сьогодні вітає ветеранів війни і запевняє, що поки ми бережемо пам'ять про наше славне минуле – війні ніколи не бути. Здоров’я вам, добра і злагоди. З Днем Перемоги вас!
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930